Розділ видання: Світ

Кронпринц Саудівської Аравії Мухаммад бін Салман прямо звинуватив Ірану у нападі на два нафтові танкери в Оманській затоці. В інтерв’ю газеті Asharq al-Awsat він заявив, що його країна «не вагається боротися з будь-якою загрозою» своїм людям або інтересам.

«Іранський режим не поважав візит прем’єр-міністра Японії до Тегерана, атакувавши два танкери, серед яких і японський, у той час, коли він (японський прем’єр – ред.) перебував там», – сказав саудівський кронпринц.

“Ми не хочемо війни в регіоні… Але ми не вагаємося боротися з будь-якою загрозою для нашого народу, нашого суверенітету, нашої територіальної цілісності та наших життєвих інтересів», – додав Мухаммад бін Салман.

Він вказав, що інциденти вимагають від міжнародної спільноти «рішучої позиції» для протидії загрозам.

Міністр закордонних справ Великої Британії Джеремі Гант заявив 16 червня, що Британія «майже впевнена», що саме Іран стоїть за атаками на нафтові танкери в Оманській затоці. «Ми не віримо, що хтось інший міг би це зробити», – сказав Гант у ток-шоу на телеканалі BBC.

Сполучені Штати 13 червня звинуватили Іран у нападі на танкери, які перевозили нафту Оманської затокою. Іранська влада всі звинувачення відкидає.

Генеральний секретар ООН Антоніу Ґутерріш заявив, що світ «не може дозволити собі великого протистояння у регіоні Перської затоки».

Іранські державні ЗМІ заявляють про порятунок іранськими моряками 44 членів екіпажу, однак у Вашингтоні цю заяву заперечують і стверджують натомість, що саме представники американського флоту прийшли на допомогу тим, хто опинився за бортом постраждалих кораблів.

За повідомленнями, один з членів екіпажу зазнав легких поранень.

Один із танкерів під назвою Kokuka Courageous належить Японії, інший, Front Altair, був найнятий для перевезення тайванською нафтовою компанією CPC Corp, але йшов під прапором Норвегії.

Напади на танкери сталися в той час, коли Іран відвідує прем’єр-міністр Японії Сіндзо Абе в спробі послабити напругу між Вашингтоном і Тегераном.

Міністр закордонних справ Ірану Мохаммад Джавад Заріф звернув увагу на те, що напади на танкери в той час, як Іран відвідує прем’єр-міністр Японії Абе Сіндзо. Його візит є спробою послабити напругу між Вашингтоном і Тегераном.

«Повідомлення про напади на танкери, пов’язані з Японією, надійшли тоді, коли прем’єр-міністр Абе Сіндзо зустрічався з Аятоллою Алі Хаменеї для широких та дружніх переговорів. Назвати те, що, можливо, сталося сьогодні вранці, підозрілим – нічого не сказати. Запропонований Іраном Регіональний форум діалогу є конче необхідним», – написав Заріф у своєму Twitter.

Напад на два нафтові танкери стався 13 червня, коли кораблі перебували в нейтральних водах між Іраном і кількома країнами Перської затоки.

Це вже другий напад на танкери в Перській затоці за останній місяць. 12 травня поряд із територіальними водами ОАЕ невідомі напали на два саудівських нафтових танкери, танкер з Об’єднаних Арабських Еміратів і танкер зі Норвегії. Це сталося після того, як Іран погрожував перекрити Ормузьку протоку.

Відповідальність за той напад досі ніхто на себе не взяв. Влада Саудівської Аравії і США звинувачувала в ньому Іран, але іранська влада заперечувала причетність до цих дій.
…

Лідер проросійської політичної сили «Наша партія» Ренато Усатий 16 червня був затриманий співробітниками правоохоронних органів Молдови, повідомляє молдовська служба Радіо Свобода. Це сталося після того, як Усатий перетнув пункт пропуску на кордоні Румунії та Молдови.

Як повідомили представники «Нашої партії» Усатий телефоном повідомив, що був затриманий і його доставлять до Кишинева в прокуратуру з боротьби з організованою злочинністю і розслідування спеціальних справ. За даними прихильників політика, такою є процедура, оскільки раніше були оголошені ордери на його арешт. Однак, за їхніми словами, поки не можна говорити про повноцінне затримання, а лише про доставку його до прокуратури для бесіди.

У прокуратурі Молдови заявляли, що Усатий «звинувачується в організації злочинного угруповання, члени якого скоїли два злочини – привласнення чужого майна та замах на вбивство».

Кілька років Усатий жив у Москві. Після того, як дотепер владна й підконтрольна олігарху Владу Плахотнюку Демократична партія 14 червня оголосила про складання владних повноважень і відставку уряду Павела Філіпа, Усатий заявив, що ситуація в країні змінилася. Він вирішив повернутися до Молдови, щоб «розібратися з кримінальними справами», які, за його словами, були порушені незаконно.

9 червня Конституційний суд Молдови тимчасово відсторонив Ігоря Додона від обов’язків президента країни та призначив тимчасовим в.о. глави держави колишнього прем’єр-міністра Павла Філіпа. Той, у свою чергу, розпустив парламент та призначив позачергові вибори на 6 вересня. Парламентська більшість у Молдові у складі проросійської Соціалістичної партії та проєвропейського блоку Acum обрала керівництво законодавчого органу і призначила уряд на чолі з Майєю Санду, яку підтримує Ігор Додон. Політичні опоненти об’єдналися, щоб усунути від влади Демократичну партію, пов’язану з бізнесменом Володимиром Плахотнюком.

Читайте також: Брухт для Придністров’я. Як Порошенко посприяв молдовському олігарху Плахотнюку всупереч інтересам України​

Однопартійці Філіпа з Демократичної партії заявили про намір оскаржити легітимність нового уряду.

10 червня відбулися засідання двох кабінетів міністрів на чолі з Павлом Філіпом і на чолі з Майєю Санду.
…

У центрі російської столиці Москви відбувся узгоджений мітинг «За закон і справедливість для всіх». Захід узгоджувався як акція на підтримку журналіста видання «Медуза» Івана Голунова, проте пізніше основне гасло було змінене. За різними оцінками, в мітингу взяли участь від кількох сотень до 1600 людей (найбільше число учасників подає МВС Росії – ред.)

Організаторами мітингу є голова Спілки журналістів Москви Павло Гусєв, голова Спілки журналістів Росії Володимир Соловйов і редактор телеканалу RT Катерина Винокурова.

Мітинг був узгоджений 11 червня, в день, коли МВС оголосило про припинення кримінальної справи проти Голунова. Ініціатор пікетів і один з організаторів ходи на підтримку Голунова Ілля Азар заявляв, що один із організаторів мітингу пропонував йому провести ці заходи замість демонстрації 12 червня, розігнаної силовиками.

Азар закликав не приходити на узгоджений захід, назвавши його «фейком» та «імітацією відповіді» на дії проти Голунова.

Іван Голунов був затриманий 6 червня і звинувачений у збуті наркотиків. Сам він заявив, що наркотики йому підкинули. На його захист виступили тисячі журналістів, громадські діячі, діячі культури. Голунова відправили під домашній арешт, а 11 червня міністр внутрішніх справ Росії Колокольцев оголосив про припинення кримінального переслідування через відсутність доказів провини.
…

На авіашоу у польському Плоцьку під час виконання фігури вищого пілотажу у Віслу впав літак Як-52. Про це повідомляє «Польське радіо».

Інцидент стався вранці 15 червня. Авіашоу тимчасово припинили. Пілот, який прибув до Польщі з Німеччини, загинув.

На місце трагедії прибули представники Державної комісії дослідження авіактастроф.
…

Президент США Дональд Трамп офіційно почне свою передвиборчу кампанію 18 червня. Про це він повідомив у своєму Twitter.

«Президент Трамп розпочне кампанію-2020 у Флориді», мовиться у повідомленні.

«У вівторок буде великий день із великим натовпом!», – зазначив Трамп.

Дональда Трампа було обрано президентом США у листопаді 2016 року. Наступні вибори мають відбутися у 2020 році.
…

Італійський режисер кіно, театру і телебачення Франко Дзефіреллі помер у своєму будинку в Римі 15 червня у віці 96 років, оголосив його фонд.

Дзефіреллі з 1950-х років називають головним режисером оперних постановок в Італії, в інших країнах Європи і в Сполучених Штатах.

У 1968 році знята Дзефіреллі кіноверсія твору Вільяма Шекспіра «Ромео і Джульєтта» здобула йому номінацію «Оскар». А його стрічка «Приборкання норовливої», де у головних ролях зіграли Елізабет Тейлор і Річард Бертон, 1967 року, є найвідомішою адаптацією цієї п’єси в історії кіно.

Кавалер ордену «За заслуги перед Італійською республікою», 2014-го року єдиний серед італійців отримав звання лицаря у Великій Британії за популяризацію англійського театрального мистецтва у кіно.

Відзначився Дзефіреллі і в політиці: з 1994 по 2001 рік був членом італійського сенату від правоцентристської партії Forza Italia колишнього прем’єр-міністра Сільвіо Берлусконі.
…

Генеральний секретар Організації Об’єднаних Націй Антоніу Ґутерріш в бесіді з журналістами 14 червня закликав провести незалежне розслідування і з’ясувати всі обставини інциденту з атакою на два нафтові танкери в затоці Омана.

Гутерріш додав, що ООН засуджує напади.

У свою чергу Ахмед Абуль Гейт, глава Ліги арабських держав, закликав Іран змінити свій політичний курс. Він сказав про це після того, як США звинуватили Тегеран у проведенні атаки на танкери.

Напад на два нафтові танкери стався 13 червня, коли кораблі перебували в нейтральних водах між Іраном і кількома країнами Перської затоки.

Це вже другий напад на танкери в Перській затоці за останній місяць. 12 травня поряд із територіальними водами ОАЕ невідомі напали на два саудівських нафтових танкери, танкер з Об’єднаних Арабських Еміратів і танкер зі Норвегії. Це сталося після того, як Іран погрожував перекрити Ормузьку протоку.

Відповідальність за той напад досі ніхто на себе не взяв. Влада Саудівської Аравії і США звинувачувала в ньому Іран, але іранська влада заперечувала причетність до цих дій.
…

З 850 мільйонів євро, які найбагатші люди та компанії Франції пообіцяли віддати на реконструкцію Собору Паризької богоматері, поки в фонд реставраційних робіт надійшло лише 80 мільйонів євро, тобто 9%, повідомляє Radio France.

Багато французьких мільярдери і найбільші компанії незабаром після пожежі заявили, що перерахують гроші на відновлення собору. Ці обіцянки поліпшили їх імідж і підняли ціни їхніх акцій на біржах.

Одержувачами грошей на реставрацію собору є чотири фонди: La Fondation de France (Фонд Франції), La Foundation pour le patrimoine (Фонд спадщини батьківщини), La Fondation Notre-Dame (Фонд Собору Паризької богоматері) і Le Centre des monuments nationaux (Фонд охорони історичних пам’яток).

За два місяці Фонд Франції отримав лише 9 мільйонів євро реальних грошей (7 мільйонів від компаній і 2 мільйони від приватних осіб), при тому, що обіцяно було зробити пожертвування на суму в 29 мільйонів Але поки ці обіцянки не конвертовані в реальні євро.

Фонд спадщини батьківщини отримав 54,5 мільйони євро реальних пожертвувань і 221 мільйонів євро «обіцянок» переказу грошей. Фонду охорони історичних пам’яток також пообіцяли пожертвувань на 4,5 мільйони євро, але реальні надходження виявилися значно менше.

Франсуа-Анрі Піно і Бернар Арно формально пожертвували обіцяні 300 мільйони євро до Фонду Собору Паризької богоматері. Але при цьому надходження не були одноразовими: мільярдери планують переводити гроші невеликими частинами протягом досить тривалого часу. За припущеннями журналістів, так вони намагаються не допустити зловживання грошима: бізнесмени побоюються, що держава може використати пожертви до того, як в соборі почнуться реальні роботи.

Багато муніципалітети та приватні особи просто відмовилися від своїх обіцянок, пославшись на те, що віддати гроші на відновлення собору пообіцяли багато інших людей.

Пожежа в соборі Паризької Богоматері почалася ввечері 15 квітня і тривала дев’ять годин. За попередніми даними, причиною займання стали ремонтні роботи. В результаті пожежі обвалилися шпиль і покрівля собору. Пожежникам вдалося врятувати каркас історичної будівлі.

Внаслідок пожежі ніхто не загинув, один із пожежників отримав поранення.

Президент Франції Емманюель Макрон пообіцяв, що собор буде відновлений упродовж п’ять років. Він заявив, що пожежникам вдалося уникнути найгіршого розвитку подій – обвалення стін храму. 
…

Члени Демократичної партії Павла Філіпа заявили про вихід з уряду. За словами заступника голови правління партії Володимира Чеботарі обґрунтував цей крок спробою вирішити політичну та конституційну кризу.

«Зважаючи на відсутність прагнення парламентських партій до діалогу, але в той же час для того, щоб припинити кризу в країні, Демократична партія вирішила вийти з уряду», – зазначив Чеботарі.

9 червня Конституційний суд Молдови тимчасово відсторонив Ігоря Додона від обов’язків президента країни та призначив тимчасовим в.о. глави держави колишнього прем’єр-міністра Павла Філіпа. Той, у свою чергу, розпустив парламент та призначив позачергові вибори на 6 вересня. Парламентська більшість у Молдові у складі проросійської Соціалістичної партії та проєвропейського блоку Acum обрала керівництво законодавчого органу і призначила уряд на чолі з Майєю Санду, яку підтримує Ігор Додон. Політичні опоненти об’єдналися, щоб усунути від влади Демократичну партію, пов’язану з бізнесменом Володимиром Плахотнюком.

Читайте також: Брухт для Придністров’я. Як Порошенко посприяв молдовському олігарху Плахотнюку всупереч інтересам України​

Однопартійці Філіпа з Демократичної партії заявили про намір оскаржити легітимність нового уряду.

10 червня відбулися засідання двох кабінетів міністрів на чолі з Павлом Філіпом і на чолі з Майєю Санду.
…

Обвинувачений у теракті в Новій Зеландії австралієць відмовився визнавати провину.

Брентон Таррант взяв участь у судовому засіданні за допомогою відозв’язку із в’язницею.

Суд над ним призначений на 4 травня 2020 року. Очікується, що він триватиме шість тижнів.

15 березня у місті Крайстчерч загинули 50 людей, ще 48 були поранені, коли Таррант увірвався зі зброєю в дві мечеті і відкрив вогонь. Австралієць, який висловлював расистські погляди, перед початком стрілянини поширив так званий «маніфест», в якому описував мотиви свого вчинку.

Йому висунули 51 обвинувачення у вбивстві і 40 – у спробі вбивства.
…