МОН: батьки отримають більше можливостей для навчання дітей вдома

Від вересня батьки школярів зможуть скористатися всіма видами індивідуальної форми навчання – сімейною (домашньою) освітою, екстернатом або педагогічним патронажем, які передбачають гнучкіший спосіб навчання, повідомляють у Міністерстві освіти і науки України.

Відповідні зміни до положення, яке регулюватиме кожну з цих форм, були затверджені наказом МОН і набрали чинності 20 серпня.

«Відтепер батьки матимуть можливість обирати спосіб і форму навчання дитини, орієнтуючись на її потреби і хист. Вони також зможуть брати участь у формуванні навчального плану або програми розвитку, якщо йдеться про дитину з особливими освітніми потребами», – сказала міністр освіти і науки Лілія Гриневич.

Раніше дитина могла навчатися на індивідуальній формі виключно за наявності поважних причин. Дозвіл на таке навчання обов’язково мало надати місцеве управління освіти. Відтепер зарахування (переведення) учня на будь-яку з індивідуальних форм не потребує додаткового погодження, наголошують у МОН.

Раніше цього місяця в Україні з’явився освітній омбудсмен. Уряд на засіданні 14 серпня офіційно призначив директора школи у Києві Сергія Горбачова на цю посаду.

далі →


Грузія: двоє ведучих «Руставі-2» заявили про відставку на знак протесту

Ведучі головного інформаційного випуску грузинської телекомпанії «Руставі-2» заявили про відставку на знак протесту проти звільнення своїх колег новим керівництвом каналу.

Діана Джоджуа і Міхеїл Сесіашвілі заявили, що залишають телеканал, у прямому ефірі своєї програми «Кур’єр».

За кілька годин до цього новий генеральний директор «Руставі-2» Паата Салія повідомив про звільнення кількох провідних журналістів телекомпанії, зокрема Георгія Габунії, який у липні в прямому ефірі нецензурно вилаяв президента Росії Володимира Путіна.

Звільнення спровокували заяви критиків про те, що новий власник раніше опозиційного телеканалу Кібар Халваші тісно пов’язаний із чинною владою, і що його дії є спробою адміністрації придушити політичне інакомислення в ЗМІ напередодні парламентських виборів, запланованих на наступний рік.

«Це рішення чітко доводить, що редакційна політика каналу зміниться і що обіцянка Паати Салії (новий гендиректор «Руставі-2»), що нічого не зміниться, не є дійсною», – сказала Радіо Свобода Ната Дзвелішвілі, виконавча директорка Грузинської хартії журналістської етики.

«Починаючи з вересня, новинні програми «Руставі-2» змінять свій зміст. На жаль, у нас з’явиться ще один провладний канал – лояльний до політики уряду», – додала вона.

Халваші раніше обіцяв зробити колишню опозиційну телекомпанію незалежною як політично, так і фінансово.

У липні Європейський суд з прав людини ухвалив, що «Руставі-2» був незаконно відібраний у колишнього власника – бізнесмена Кібара Халваші. У серпні підприємець заявив, що канал накопичив значні борги і буде проданий.

Колишній генеральний директор «Руставі-2» Ніка Гварамія негайно заявив, що єдиним покупцем, швидше за все, стане голова владної партії «Грузинська мрія» мільярдер Бідзіна Іванішвілі. В опозиційних колах висловлюється побоювання, що Москва спробує встановити контроль над телекомпанією для посилення впливу на зовнішню і внутрішню політику країни.

далі →


Hong Kong’s Evolving Protests: Voices From the Front Lines

On a recent sweltering Saturday, a day now reserved for protest in Hong Kong, a demonstrator named Wayne stepped past a row of plastic barricades, lifted a pair of binoculars and squinted.

Four hundred meters away, a line of riot police stood with full-length shields, batons and tear gas launchers.

It was a familiar sight for Wayne after more than two months on the front lines of Hong Kong’s turbulent pro-democracy demonstrations. Along with hard hats and homemade shields, face-offs with police have become part of the 33-year-old philosophy professor’s new normal.

The stories of Wayne and three other self-described “front line” protesters interviewed by The Associated Press provide insights into how what started as a largely peaceful movement against proposed changes to the city’s extradition law has morphed into a summer of tear gas and rubber bullets. They spoke on condition they be identified only by partial names because they feared arrest.

The movement has reached a moment of reckoning after protesters occupying Hong Kong’s airport last week held two mainland Chinese men captive, beating them because they believed the men were infiltrating their movement.

In the aftermath, pro-democracy lawmakers and fellow demonstrators — who have stood by the hard-liners even as they took more extreme steps — questioned whether the operation had gone too far.

It was the first crack in what has been astonishing unity across a wide range of protesters that has kept the movement going. It gave pause to the front-liners, who eased off the violence this past weekend, though they still believe their more disruptive tactics are necessary to get the government to answer the broader movement’s demands.

The demands grew from opposing legislation that would have allowed Hong Kong residents to be extradited for trials in mainland China’s murky judicial system to pressing for democratic elections, Hong Kong leader Carrie Lam’s resignation and an investigation into allegations of police brutality at the demonstrations.

The protesters on the front lines are the ones who throw bricks at police and put traffic cones over active tear gas canisters to contain the fumes. They have broken into and trashed the legislature’s chambers, blocked a major tunnel under Hong Kong’s harbor, besieged and pelted police headquarters with eggs and halted rush-hour subways by blocking the train doors from closing.

To Lam, these are “violent rioters” bent on destroying the city’s economy. To China’s ruling Communist Party, their actions are “the first signs of terrorism.”

To these most die-hard protesters, there’s no turning back.

“The situation has evolved into a war in Hong Kong society,” said Tin, a 23-year-old front-line demonstrator. “It’s the protesters versus the police.”

When Hong Kong’s youth banded together for this summer’s protests, they established a few rules: They would not have clear leaders, protecting individuals from becoming symbols or scapegoats. And they would stick together, no matter their methods.

The peaceful protesters would not disavow the more extreme, sometimes violent tactics of the front-liners, who would distract the police long enough for others to escape arrest.

These were lessons learned from 2014, when the Occupy Central pro-democracy movement fizzled after more than two months without winning any concessions. Many involved feel internal divisions partly led to defeat.

Chong, a 24-year-old front-liner, said everyone’s opinion is heard and considered, and they decide on the right path together. But no decision is absolute: The demonstrators have pledged to not impede actions they may disagree with.

Two massive marches roused Chong and others who had given up on political change after the failure of Occupy Central, also dubbed the Umbrella Revolution.

On consecutive weekends in June, hundreds of thousands of people took to the streets to oppose the extradition bill. It struck at fears that China is eroding civil rights that Hong Kong residents enjoy under the “one country, two systems” framework.

“I didn’t think I would ever do this again,” said Chong, who quit his job as an environmental consultant to devote himself to the protests. “But this time, society is waking up.”

On June 12, three days after the first march, protesters blocked the legislature and took over nearby streets, preventing the resumption of debate on the extradition bill. Police responded with tear gas and rubber bullets.

Lam suspended the bill indefinitely the day before the second march, but it didn’t mollify the protesters, who turned out in even greater numbers.

As their demands expanded, Lam offered dialogue but showed no signs of giving ground.

That’s when hard-liners like Chong and Wayne became convinced that peaceful protest might not be enough.

They blocked roads with makeshift barricades and besieged the Chinese government’s Liaison Office in Hong Kong, defacing the national seal over its entrance. Week after week, they clashed with police, who became an object of their anger. Every round of tear gas only seemed to deepen their conviction that the government did not care.

“We’ve had numerous peaceful protests that garnered no response whatsoever from the government,” said J.C., a 27-year-old hairstylist who quit his job in July. “Escalating our actions is both natural and necessary.”

Then came the “white shirt” attack. On July 21, dozens of men beat people indiscriminately with wooden poles and steel rods in a commuter rail station as protesters returned home, injuring 44. They wore white clothing in contrast to the protesters’ trademark black.

A slow police response led to accusations they colluded with the thugs. Police Commissioner Stephen Lo said resources were stretched because of the protests.

Many saw the attack as proof police prioritized catching demonstrators — around 700 have been arrested so far — over more violent criminals. That view has been reinforced by other images, including police firing tear gas at close range and a woman who reportedly lost vision in one eye after being hit by a beanbag round shot by police.

Each accusation of police brutality emboldens the hard-core protesters to use greater violence. Gasoline bombs and other flaming objects have become their projectiles of choice, and police stations are now their main target.

In this cauldron of growing rage, the protesters set their sights on Hong Kong’s airport.

Hundreds of flights were canceled over two consecutive nights last week as protesters packed the main terminal, blocking access to check-in counters and immigration.

While the major disruption of one of the world’s busiest airports got global attention, it was the vigilante attacks on two Chinese men that troubled the movement.

In a written apology the following day, a group of unidentified protesters said recent events had fueled a “paranoia and rage” that put them on a “hair trigger.” During the prior weekend’s demonstrations, people dressed like protesters had been caught on video making arrests, and police acknowledged use of decoy officers.

At the airport, the protesters were looking for undercover agents in their ranks. Twice they thought they found them.

The first man ran away from protesters who asked why he was taking photos of them. Protesters descended on him, bound his wrists with plastic ties and interrogated him for at least two hours. His ordeal ended only when medics wrested him away on a stretcher.

The second man was wearing a yellow “press” vest used by Hong Kong journalists but refused to show his credentials. In his backpack, protesters found a blue “Safeguard HK” T-shirt worn at rallies to support police.

A small group of protesters repeatedly beat him, poured water on his head and called him “mainland trash.” He turned out to be a reporter for China’s state-owned Global Times newspaper.

Footage of the mob violence inflamed anti-protester sentiment in China, where the reporter became a martyr. In Hong Kong, pro-democracy lawmakers said it was something that “will not and should not happen again.”

Within the movement, some apologized for becoming easily agitated and overreacting. Others questioned whether provocateurs had incited the violence.

Through it all, the front liners called for unity. They pointed to the injuries sustained on their side and the rioting charges that could lock them up for 10 years.

On the night of the airport beating, Wayne couldn’t get through the crowd to see what was happening, but he understood how the attackers felt.

“I would have done the same thing,” he said. “It’s not rational, but I would have kicked him or punched him at least once or twice.”

далі →


Росія: правозахисники визнали арештованого активіста політв’язнем

Правозахисний центр «Меморіал» визнав політичним в’язнем російського активіста Костянтина Котова, заарештованого за кримінальною статтею про неодноразові порушення на мітингах у Росії.

«Сам факт переслідування за неправовою й антиконституційною статтею дає підстави зробити висновок про незаконність і політичний характер переслідування Котова», – йдеться в заяві правозахисників.

У «Меморіалі» наголошують, що процес над активістом відбувається на тлі посилення репресій щодо учасників мирних акцій протесту.

Представники «Меморіалу» також вважають, що рекордно швидке попереднє слідство у справі Костянтина Котова свідчить про намір влади Росії використовувати цю справу для тиску на організаторів і учасників протестів.

«Меморіал» вимагає закрити кримінальну справу проти Котова і всіх обвинувачених за статтею, яку йому інкримінують.

Костянтин Котов – програміст і громадський активіст. Він став першим обвинувачуваним за так званою «дадінською» статтею, якого відправили під арешт під час слідства. Приводом для кримінальної справи проти Котова стали три адміністративні протоколи – за публікацію у фейсбуці із закликом на неузгоджену акцію, а також за участь у неузгоджених ходах.

Слідство у справі Котова завершилося в рекордні терміни – всього через день після висунення звинувачення. Всього воно тривало два з половиною дні. 12 серпня Котова затримали, а вже 15-го слідство завершилося. 14 серпня суд відправив Котова в СІЗО.

Стаття про неодноразове порушення правил проведення мітингу отримала неофіційну назву «дадінської» за іменем опозиційного активіста Ільдара Дадіна. У 2015 році його засудили до трьох років позбавлення волі. У лютому 2017 року, після того як Конституційний суд Росії уточнив тлумачення статті, вирок Дадіну скасував Верховний суд за відсутністю складу злочину.

далі →


Scores of Civilians Killed, Injured in Libyan Oasis Town

The United Nations reports the small oasis town of Murzuq in southwestern Libya has suffered one of the largest losses of civilian life this month since civil war broke out in 2011 following the overthrow of former Libyan dictator Moammar Gadhafi.

Escalating violence reportedly has killed at least 90 civilians and injured more than 200 in the small oasis town of Murzuq this month.  OCHA, the U.N. office for the Coordination of Humanitarian Affairs, reports airstrikes by planes and drones, indiscriminate rocket attacks and shelling, as well as ground fighting have increased the casualty count on all sides of the fighting.  

Additionally, the U.N. migration agency reports nearly 9,500 people have been displaced within the town municipality.  OCHA spokesman, Jens Laerke, told VOA people are fleeing from one area to another to get out of the way of aerial and drone attacks.

“They are, of course, terrified that if they move, they will be perceived as affiliated to one side or the other and may be targeted.  So, that is why our call really is for those doing the fighting to allow people to leave if they so wish so they can reach a place where they can be assisted and, of course, to spare civilians and civilian infrastructure,” Laerke said.

Murzuq is a casualty of the increasingly bitter and lethal fighting between two main armed political factions in Libya.  The self-styled Libyan National Army led by renegade General Khalifa Haftar raised the fighting to a higher level when his forces moved to seize the capital Tripoli in April.  That is where the Government of National Accord, which is recognized by the United Nations as the legitimate government of Libya, is based.

Laerke said Murzuq, a town of fewer than 13,000 people, is facing a humanitarian crisis.  He said people desperately need medical supplies, food, water and sanitation, tents, blankets and hygiene kits.

However, he said aid agencies have limited access to people displaced in the town.  He said active fighting, as well as damaged roads and roadblocks, are making it almost impossible to assist the civilians trapped there.

He added that it was easier to reach those who have taken refuge in the few centers for displaced people on the outskirts of the town.  U.N. aid agencies are appealing to the warring parties for unimpeded access to all victims of this manmade humanitarian disaster.

 

далі →


Italian PM Conte to Resign After League Party Pulls Backing

Italian Premier Giuseppe Conte announced his resignation Tuesday, blaming his decision to end his 14-month-old populist government on his rebellious and politically ambitious deputy prime minister, Matteo Salvini.

Conte told the Senate that the surprise move earlier this month by Salvini’s right-wing League party to seek a no-confidence vote against the coalition was forcing him to “interrupt” what he contended was a productive government. He said that government reflected the results of Italy’s 2018 election and aimed to “interpret the desires of citizens who in their vote expressed a desire for change.”
 
The coalition included two rivals, the anti-establishment 5-Star Movement and Salvini’s euroskeptic, anti-migrant right-wing League party.
 
Conte said he will go later Tuesday to tender his resignation to President Sergio Mattarella. As head of state, Mattarella could ask Conte to stay on and find an alternative majority in Parliament. That is considered an unlikely scenario, however, given the long-festering acrimony among the coalition’s partners and the deep divisions in the opposition Democrats, who would be a potential partner.
 
Or, after sounding out party chiefs in consultations expected to start as soon as Wednesday, Mattarella could come to the conclusion that another political leader or a non-partisan figure could cobble together a viable government. That government’s pressing task would be to lead the country at least for the next few months, when Italy must make painful budget cuts to keep in line with European Union financial regulations.
 
Failing that, Mattarella could immediately dissolve Parliament, 3{ years ahead of schedule, as Salvini has been clamoring for. Pulling the plug on Parliament sets the stage for a general election as early as late October, right smack in the middle of delicate budget maneuvers that will be closely monitored in Brussels.
 
Conte, a lawyer with no political experience, is nominally non-partisan, although he was the clear choice of the 5-Stars when the government was formed.
 
The premier scathingly quoted Salvini’s own recent demands for an early election so he could gain “full powers” by grabbing the premiership. Conte blasted Salvini for showing “grave contempt for Parliament” and putting Italy at risk for a “dizzying spiral of political and financial instability” in the months ahead by creating an unnecessary crisis that collapses a working government.
 
Salvini, who sat next to Conte, smirking at times as the premier spoke, began the Senate debate by saying, defiantly, “I’d do it all again.”
 
Pressing for a new election as soon as possible, Salvini, who as interior minister has led a crackdown on migrants, said: “I don’t fear Italians’ judgment.”
 
In the European Parliament election three months ago in Italy, as well as in current opinion polls, Salvini’s League party has soared in popularity to be the No. 1 political force among Italians.

 

 

далі →


У Росії запрацювали дві раніше вимкнені станції моніторингу радіації

Дві російські станції моніторингу радіації, які вимкнулися після вибуху на полігоні під Сєвєродвінськом, відновили свою роботу, повідомили представники Організації Договору про заборону ядерних випробувань.

Всього, як повідомлялося раніше, після вибуху на військовому полігоні в Архангельській області Росії перестали працювати чотири станції моніторингу, які входять у міжнародну мережу зі спостереження за ядерними випробуваннями.

Чи відновили роботу інші дві – наразі невідомо.

Експерти, опитані газетою The Wall Street Journal, не виключають, що вимкнення може бути пов’язане зі спробою російської влади приховати інформацію про причини вибуху.

Вибух на полігоні в Росії стався 8 серпня. Загинули щонайменше п’ятеро співробітників держкорпорації «Росатом». Міноборони Росії не розкрило подробиці випробувань. «Росатом», у свою чергу, наполягає, що інцидент стався під час робіт з реактивної установкою.

«Росгідромет» повідомив, що в день вибуху радіаційний фон у Сєвєродвінську короткочасно зріс у 16 разів, але протягом дня нормалізувався.

Видання The New York Times із посиланням на дані Пентагону писало, що аварія сталася під час випробувань прототипу ракети «Буревісник» з ядерною установкою, яку президент Росії Володимир Путін представив минулого року.

Напередодні на зустрічі з президентом Франції Емманюелем Макроном російський лідер заявив, що загрози через аварію на військовому полігоні під Сєвєродвінськом немає. Підвищення радіаційного фону там теж немає, заявляє Путін.

далі →


У Запоріжжі посадовці пропонують освітянам підписати петицію на підтримку Гриневич

Посадовці департаменту освіти і науки Запорізької обласної державної адміністрації розсилали в установи електронні листи, в яких пропонували долучитися до підписання петиції  з пропозицією залишити Лілію Гриневич на посаді міністра освіти і науки України. Інформацію про це з фото такого листа в соцмережах оприлюднила одна з запорізьких активісток.

 

В департаменті освіти і науки Запорізької ОДА кореспондентові Радіо Свобода спростували інформацію про розсилку подібних листів, однак зазначили, що розмістили петицію відповідного змісту на сайті департаменту.

Як повідомила директорка департаменту Тетяна Озерова, вона особисто підтримує реформи, що наразі запроваджуються в освіті Лілею Гриневич, тому хотіла б, аби цей курс був збережений на далі. 

Озерова зазначила, що не є безпосередньою підлеглою Гриневич, не отримує зарплату в МОН, однак підтримує реформу освіти.

Читайте також: В Україні з’явився освітній омбудсмен – посада дісталася директору однієї з київських шкіл​

«Сьогодні, коли реформа лише почалася, незважаючи на якісь політичні амбіції, в освіті має бути певна позиція, що Лілія Михайлівна може продовжити керувати розвитком міністерства для того, щоб реформи не змінили свій напрямок. Тому ми розмістили на сайті департаменту петицію – і це є відкрито – щоб звернути увагу, що є така робота, є такий напрямок… Ми не відстежуємо, хто голосує, не телефонуємо на місця і не вимагаємо звітувати. Це питання особисте кожного освітянина. Але наша і моя позиція сьогодні: я не агітую за політика – я сьогодні висловила свою позицію щодо можливості залишити Лілію Михайлівну на посаді міністра, хоча я розумію, що це політична фігура і вона буде змінена», – сказала Озерова в коментарі Радіо Свобода.

Лілія Гриневич очолює Міністерство освіти і науки з квітня 2016 року в уряді Володимира Гройсмана. Вона балотувалася в народні депутати України на позачергових парламентських виборах 2019 року за списком партії Гройсмана «Українська стратегія», однак партія не подолала 5%-й бар’єр.

далі →


Російські ЗМІ повідомляють про смерть двох українських моряків в Росії від отруєння

Двоє українських моряків, які працювали на судні під прапором Панами, померли 20 серпня від отруєння метиловим спиртом в порту Тамані в Краснодарському краї Росії, повідомляє російське Федеральне агентство морського і річкового транспорту.

За інформацією російського відомства, 20 серпня на пульт берегової служби Тамані надійшло повідомлення від капітана танкера «Магус» (Панама) про те, що двоє членів екіпажу – помічник капітана та матрос другого класу, які є громадянами України, отруїлися метиловим спиртом.

Для евакуації постраждалих був надісланий буксир «Дерзкий». За цей час один із моряків помер. За повідомленнями, другий українець помер у лікарні.

Особисті дані загиблих не розголошуються. 

На сайті Федерального агентства морського і річкового транспорту Росії повдіомлення щодо інциденту немає. Радіо Свобода уточнює інформацію в Міністерстві закордонних справ України.

далі →


Son, Brother of Outgoing Guatemalan President Cleared of Fraud

A Guatemalan court on Monday acquitted a son and a brother of outgoing President Jimmy Morales, after a corruption case that battered his popularity and sparked the leader’s feud with a United Nations-backed anti-corruption commission.

Samuel “Sammy” Morales, the president’s older brother and political adviser, had been on trial on suspicion of fraud and money laundering, while Jose Manuel Morales, the president’s eldest son, was facing fraud charges.

In January 2017, the Attorney General’s office and the International Commission against Impunity in Guatemala (CICIG) accused both men of defrauding the land registry of $12,000 in 2013, using false invoices, before Morales was elected.

Samuel “Sammy” Morales, brother and political adviser of Guatemalan President Jimmy Morales, shakes hands with a person after being acquitted by a Guatemalan court on corruption charges, in Guatemala City, Guatemala, Aug. 19, 2019.

The case centered on invoices submitted by the mother of Jose Manuel’s then-girlfriend after she agreed to supply Christmas hampers to officials at the registry.

The woman sent the registry a bill made out in the name of a local restaurant for 564 breakfasts, not Christmas hampers, but witnesses said the breakfasts were never delivered.

Sammy Morales, who had faced up to 11 years in prison, said he helped obtain the invoice from the restaurant as a favor to his nephew, but denied it was fraudulent. Jose Manuel had faced a jail term of up to 8 years over the scandal.

The probe soured the commission’s relations with the president, and later in 2017, the CICIG tried to impeach Jimmy Morales, 50, for alleged campaign finance irregularities.

Unlike his imprisoned predecessor, Otto Perez, who was brought down by a separate CICIG corruption probe in 2015, the president survived a vote in Congress to strip him of immunity.

Morales, whose term in office will end in January, went on to accuse the CICIG of abuse of power, and vowed to expel the commission from the country. Morales succeeded in terminating the CICIG’s mandate, which will end in September.

далі →