МОН: батьки отримають більше можливостей для навчання дітей вдома

Від вересня батьки школярів зможуть скористатися всіма видами індивідуальної форми навчання – сімейною (домашньою) освітою, екстернатом або педагогічним патронажем, які передбачають гнучкіший спосіб навчання, повідомляють у Міністерстві освіти і науки України.

Відповідні зміни до положення, яке регулюватиме кожну з цих форм, були затверджені наказом МОН і набрали чинності 20 серпня.

«Відтепер батьки матимуть можливість обирати спосіб і форму навчання дитини, орієнтуючись на її потреби і хист. Вони також зможуть брати участь у формуванні навчального плану або програми розвитку, якщо йдеться про дитину з особливими освітніми потребами», – сказала міністр освіти і науки Лілія Гриневич.

Раніше дитина могла навчатися на індивідуальній формі виключно за наявності поважних причин. Дозвіл на таке навчання обов’язково мало надати місцеве управління освіти. Відтепер зарахування (переведення) учня на будь-яку з індивідуальних форм не потребує додаткового погодження, наголошують у МОН.

Раніше цього місяця в Україні з’явився освітній омбудсмен. Уряд на засіданні 14 серпня офіційно призначив директора школи у Києві Сергія Горбачова на цю посаду.

далі →


Грузія: двоє ведучих «Руставі-2» заявили про відставку на знак протесту

Ведучі головного інформаційного випуску грузинської телекомпанії «Руставі-2» заявили про відставку на знак протесту проти звільнення своїх колег новим керівництвом каналу.

Діана Джоджуа і Міхеїл Сесіашвілі заявили, що залишають телеканал, у прямому ефірі своєї програми «Кур’єр».

За кілька годин до цього новий генеральний директор «Руставі-2» Паата Салія повідомив про звільнення кількох провідних журналістів телекомпанії, зокрема Георгія Габунії, який у липні в прямому ефірі нецензурно вилаяв президента Росії Володимира Путіна.

Звільнення спровокували заяви критиків про те, що новий власник раніше опозиційного телеканалу Кібар Халваші тісно пов’язаний із чинною владою, і що його дії є спробою адміністрації придушити політичне інакомислення в ЗМІ напередодні парламентських виборів, запланованих на наступний рік.

«Це рішення чітко доводить, що редакційна політика каналу зміниться і що обіцянка Паати Салії (новий гендиректор «Руставі-2»), що нічого не зміниться, не є дійсною», – сказала Радіо Свобода Ната Дзвелішвілі, виконавча директорка Грузинської хартії журналістської етики.

«Починаючи з вересня, новинні програми «Руставі-2» змінять свій зміст. На жаль, у нас з’явиться ще один провладний канал – лояльний до політики уряду», – додала вона.

Халваші раніше обіцяв зробити колишню опозиційну телекомпанію незалежною як політично, так і фінансово.

У липні Європейський суд з прав людини ухвалив, що «Руставі-2» був незаконно відібраний у колишнього власника – бізнесмена Кібара Халваші. У серпні підприємець заявив, що канал накопичив значні борги і буде проданий.

Колишній генеральний директор «Руставі-2» Ніка Гварамія негайно заявив, що єдиним покупцем, швидше за все, стане голова владної партії «Грузинська мрія» мільярдер Бідзіна Іванішвілі. В опозиційних колах висловлюється побоювання, що Москва спробує встановити контроль над телекомпанією для посилення впливу на зовнішню і внутрішню політику країни.

далі →


Росія: правозахисники визнали арештованого активіста політв’язнем

Правозахисний центр «Меморіал» визнав політичним в’язнем російського активіста Костянтина Котова, заарештованого за кримінальною статтею про неодноразові порушення на мітингах у Росії.

«Сам факт переслідування за неправовою й антиконституційною статтею дає підстави зробити висновок про незаконність і політичний характер переслідування Котова», – йдеться в заяві правозахисників.

У «Меморіалі» наголошують, що процес над активістом відбувається на тлі посилення репресій щодо учасників мирних акцій протесту.

Представники «Меморіалу» також вважають, що рекордно швидке попереднє слідство у справі Костянтина Котова свідчить про намір влади Росії використовувати цю справу для тиску на організаторів і учасників протестів.

«Меморіал» вимагає закрити кримінальну справу проти Котова і всіх обвинувачених за статтею, яку йому інкримінують.

Костянтин Котов – програміст і громадський активіст. Він став першим обвинувачуваним за так званою «дадінською» статтею, якого відправили під арешт під час слідства. Приводом для кримінальної справи проти Котова стали три адміністративні протоколи – за публікацію у фейсбуці із закликом на неузгоджену акцію, а також за участь у неузгоджених ходах.

Слідство у справі Котова завершилося в рекордні терміни – всього через день після висунення звинувачення. Всього воно тривало два з половиною дні. 12 серпня Котова затримали, а вже 15-го слідство завершилося. 14 серпня суд відправив Котова в СІЗО.

Стаття про неодноразове порушення правил проведення мітингу отримала неофіційну назву «дадінської» за іменем опозиційного активіста Ільдара Дадіна. У 2015 році його засудили до трьох років позбавлення волі. У лютому 2017 року, після того як Конституційний суд Росії уточнив тлумачення статті, вирок Дадіну скасував Верховний суд за відсутністю складу злочину.

далі →


У Росії запрацювали дві раніше вимкнені станції моніторингу радіації

Дві російські станції моніторингу радіації, які вимкнулися після вибуху на полігоні під Сєвєродвінськом, відновили свою роботу, повідомили представники Організації Договору про заборону ядерних випробувань.

Всього, як повідомлялося раніше, після вибуху на військовому полігоні в Архангельській області Росії перестали працювати чотири станції моніторингу, які входять у міжнародну мережу зі спостереження за ядерними випробуваннями.

Чи відновили роботу інші дві – наразі невідомо.

Експерти, опитані газетою The Wall Street Journal, не виключають, що вимкнення може бути пов’язане зі спробою російської влади приховати інформацію про причини вибуху.

Вибух на полігоні в Росії стався 8 серпня. Загинули щонайменше п’ятеро співробітників держкорпорації «Росатом». Міноборони Росії не розкрило подробиці випробувань. «Росатом», у свою чергу, наполягає, що інцидент стався під час робіт з реактивної установкою.

«Росгідромет» повідомив, що в день вибуху радіаційний фон у Сєвєродвінську короткочасно зріс у 16 разів, але протягом дня нормалізувався.

Видання The New York Times із посиланням на дані Пентагону писало, що аварія сталася під час випробувань прототипу ракети «Буревісник» з ядерною установкою, яку президент Росії Володимир Путін представив минулого року.

Напередодні на зустрічі з президентом Франції Емманюелем Макроном російський лідер заявив, що загрози через аварію на військовому полігоні під Сєвєродвінськом немає. Підвищення радіаційного фону там теж немає, заявляє Путін.

далі →


У Запоріжжі посадовці пропонують освітянам підписати петицію на підтримку Гриневич

Посадовці департаменту освіти і науки Запорізької обласної державної адміністрації розсилали в установи електронні листи, в яких пропонували долучитися до підписання петиції  з пропозицією залишити Лілію Гриневич на посаді міністра освіти і науки України. Інформацію про це з фото такого листа в соцмережах оприлюднила одна з запорізьких активісток.

 

В департаменті освіти і науки Запорізької ОДА кореспондентові Радіо Свобода спростували інформацію про розсилку подібних листів, однак зазначили, що розмістили петицію відповідного змісту на сайті департаменту.

Як повідомила директорка департаменту Тетяна Озерова, вона особисто підтримує реформи, що наразі запроваджуються в освіті Лілею Гриневич, тому хотіла б, аби цей курс був збережений на далі. 

Озерова зазначила, що не є безпосередньою підлеглою Гриневич, не отримує зарплату в МОН, однак підтримує реформу освіти.

Читайте також: В Україні з’явився освітній омбудсмен – посада дісталася директору однієї з київських шкіл​

«Сьогодні, коли реформа лише почалася, незважаючи на якісь політичні амбіції, в освіті має бути певна позиція, що Лілія Михайлівна може продовжити керувати розвитком міністерства для того, щоб реформи не змінили свій напрямок. Тому ми розмістили на сайті департаменту петицію – і це є відкрито – щоб звернути увагу, що є така робота, є такий напрямок… Ми не відстежуємо, хто голосує, не телефонуємо на місця і не вимагаємо звітувати. Це питання особисте кожного освітянина. Але наша і моя позиція сьогодні: я не агітую за політика – я сьогодні висловила свою позицію щодо можливості залишити Лілію Михайлівну на посаді міністра, хоча я розумію, що це політична фігура і вона буде змінена», – сказала Озерова в коментарі Радіо Свобода.

Лілія Гриневич очолює Міністерство освіти і науки з квітня 2016 року в уряді Володимира Гройсмана. Вона балотувалася в народні депутати України на позачергових парламентських виборах 2019 року за списком партії Гройсмана «Українська стратегія», однак партія не подолала 5%-й бар’єр.

далі →


Російські ЗМІ повідомляють про смерть двох українських моряків в Росії від отруєння

Двоє українських моряків, які працювали на судні під прапором Панами, померли 20 серпня від отруєння метиловим спиртом в порту Тамані в Краснодарському краї Росії, повідомляє російське Федеральне агентство морського і річкового транспорту.

За інформацією російського відомства, 20 серпня на пульт берегової служби Тамані надійшло повідомлення від капітана танкера «Магус» (Панама) про те, що двоє членів екіпажу – помічник капітана та матрос другого класу, які є громадянами України, отруїлися метиловим спиртом.

Для евакуації постраждалих був надісланий буксир «Дерзкий». За цей час один із моряків помер. За повідомленнями, другий українець помер у лікарні.

Особисті дані загиблих не розголошуються. 

На сайті Федерального агентства морського і річкового транспорту Росії повдіомлення щодо інциденту немає. Радіо Свобода уточнює інформацію в Міністерстві закордонних справ України.

далі →


В Афганістані десятки людей поранені у вибухах у День незалежності країни

Десятки людей були поранені внаслідок низки вибухів на сході Афганістану, що сталися в день 100-річчя незалежності країни 19 серпня.

Зокрема, в місті Джалалабаді, центрі провінції Нанґаргар, були поранені принаймні 52 людини внаслідок десяти вибухів, влаштованих у час, коли люди йшли на святкування – такі дані наводять в апараті губернатора провінції. Інші джерела говорять і про 66 потерпілих.

За словами місцевих посадовців, більшість зазнала лише незначних поранень, і після надання допомоги людей відпустили з лікарень.

Відповідальності за вибухи в Джалалабаді ніхто на себе ще не брав. У провінції Нанґаргар активно діють і рух «Талібан», і місцевий відділок угруповання «Ісламська держава».

Крім того, ще принаймні шість людей, учасників святкувань, потерпіли через мінометний обстріл у Мехтарламі, центрі сусідньої провінції Лагман.

Напередодні, ввечері 17 серпня, принаймні 63 людини загинули і близько 200 були поранені внаслідок вибуху на весіллі у столиці Кабулі. За той напад узяв відповідальність місцевий відділок «Ісламської держави».

Президент Афганістану Ашраф Гані після того нападу заявив, що країна помститься за «кожну краплю крові цивільних людей», і пообіцяв знищити всі прихистки «Ісламської держави». А державний секретар США Майк Помпео у вітальному посланні до 100-річчя незалежності Афганістану від влади Британії назвав напад у Кабулі злочином проти людяності.

За даними ООН, за останній десяток років в Афганістані загинули понад 32 тисячі цивільних.

далі →


В Узбекистані відкрили нову справу проти дочки Карімова

Правоохоронці Узбекистану повідомили, що порушили нову кримінальну справу проти Ґульнари Карімової, старшої дочки колишнього президента, небіжчика Іслама Карімова, за підозрою в розтраті державних коштів.

Як повідомила 19 серпня Генеральна прокуратура Узбекистану, Карімова (яка вже перебуває за ґратами в іншій справі) звинувачується в незаконній купівлі за заниженими цінами державних пакетів акцій двох цементних заводів, які вона потім перепродала іноземним підприємцям.

Потім, заявили в прокуратурі, Карімова також патронувала «незаконну діяльність» цих підприємців, що «спричинила шкоду інтересам республіки в особливо великих обсягах».

Крім того, стверджують узбекистанські правоохоронці, Карімова «під загрозою застосування насильства змушувала громадян і власників різноманітних компаній передавати своє майно належним їй компаніям».

(Нижче йде текст російською мовою)

47-річну Ґульнару Карімову взяли за ґрати в березні, звинувативши її в порушенні умов обмеження волі (домашнього арешту), до якого її засудили раніше, визнавши винною у фінансових зловживаннях.

Узбецькі правоохоронці заявляють, що мають намір повернути з-за кордону активи на суму понад 1,5 мільярда доларів, які контролювала Карімова.

Адвокат Ґульнари Карімової Ґреґуар Манжа заявляв у червні, що правоохоронці Швейцарії заморозили повернення Узбекистанові суми в 555 мільйонів доларів, конфіскованих у пов’язаній із нею справі.

Як заявив адвокат, таке рішення було ухвалене нібито у зв’язку з порушеннями прав Карімової і відмовою їй у медичній допомозі.

Дочка Карімової Іман у червні оприлюднила листа від імені матері, в якому заявила, що та потребує хірургічної операції, без уточнення причини.

Ґульнара Карімова, свого часу світська дама, підприємиця, дипломатка і навіть поп-співачка, а ще, як вважали, наступниця свого батька на чолі держави, зникла з поля зору громадськості 2014 року, ще за життя її батька, авторитарного президента Узбекистану, вочевидь розсварившись із ним. До того її називали однією з найвпливовіших жінок Середньої Азії.

Іще 2012 року влада Узбекистану закрила кілька телеканалів і радіостанцій, що належали підконтрольному Карімовій медіахолдингові.

У 2015 році проти Карімової у Швеції, Швейцарії і США порушили кримінальні справи: їй висунули обвинувачення у привласненні близько мільярда доларів. Передусім ішлося про хабарі, які, за даними слідчих, Карімова отримувала щонайменше від шести телекомунікаційних компаній.

В Узбекистані Карімову також звинуватили у фінансових зловживаннях на суму близько 53 мільйонів доларів. Як повідомляла Генпрокуратура країни, Карімову засудили на 10 років позбавлення волі, визнавши її винною в ухиленні від сплати податків, розкраданні, вимаганні й знищенні документації офшорних компаній. 2015-го Ташкентський обласний суд замінив покарання на 5 років обмеження волі (домашній арешт).

2017 року в Узбекистані повідомляли, що Карімову арештували через звинувачення за статтями про шахрайство, приховування іноземної валюти, порушення митного законодавства і легалізацію доходів, отриманих злочинним шляхом.

А в березні 2019-го повідомляли, що Ґульнару Карімову перевели до в’язниці після того, як суд визнав її винною в порушенні умов домашнього арешту.

Її батько Іслам Карімов був незмінним авторитарним керівником Узбекистану, найбільш населеної країни Середньої Азії, ще з радянських часів, 1989 року, до самої його смерті 2016-го, але й після цього ставлення влади до його дочки не змінилося.

далі →


На материковій Україні на обліку перебуває 40 733 переселенці з Криму – міністерство

На материковій частині України офіційно на обліку перебуває 40 733 переселенці з окупованого Криму і міста Севастополя, що є окремою від АР Крим адміністративною одиницею. Про це проектові Радіо Свобода Крим.Реалії повідомили у відділі організації соцзахисту внутрішньо переміщених осіб Мінсоцполітики України.

За даними на 15 серпня, найбільше внутрішньо переміщених осіб із півострова зареєстровано в Києві – 12 750. У Херсонській області їх 3 902, в Одеській – 3 261, у Львівській – 2 497. Найменше переселенців із Криму і Севастополя на неокупованій частині Луганської області – 156 осіб.

Станом на 19 серпня, за даними Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, обліковано 1 401 447 переселенців із усіх окупованих територій України – частин Донецької і Луганської областей та АР Крим і Севастополя.

далі →


США випробували першу ракету, що була заборонена скасованим договором із Росією

Сполучені Штати Америки випробували першу крилату ракету наземного базування з досяжністю понад 500 кілометрів, що була заборонена договором із Росією, з якого обидві сторони вийшли раніше цього місяця.

Як повідомило Міністерство оборони США, випробування такої ракети з неядерною боєголовкою відбулося у штаті Каліфорнія 18 серпня.

«Випробовувана ракета вийшла з наземної мобільної пускової установки і акуратно вразила ціль, пролетівши понад 500 кілометрів», – повідомив Пентагон.

Отримані в результаті випробування дані використають для поліпшення ракет середньої досяжності, мовиться в повідомленні.

2 серпня офіційно припинив чинність визначний договір про ядерні ракетні озброєння, який забороняв цілий клас таких ракет. І США, і Росія того дня підтвердили, що виходять із договору, що проіснував 31 рік. При цьому обидві сторони звинуватили одна одну в його зриві, і обидві сторони заперечили звинувачення протилежної.

Двосторонній Договір 1988 року про ліквідацію ракет середньої і малої досяжності, відомий за скороченням РСМД чи ДРСМД, а англійською INF, забороняв США і тодішньому Радянському Союзові розробляти, виробляти чи розгортати крилаті і балістичні ракети наземного базування з досяжністю від 500 до 5 500 кілометрів. Небезпека такого типу озброєнь у тому, що короткий час польоту цих ракет фактично позбавляє протиракетну оборону протилежної сторони можливості належно відреагувати.

Критики попереджають, що зрив цього договору може спричинити нові перегони озброєнь між США і Росією, яка стала в ньому наступницею СРСР, а також далі загострити відносини з Китаєм. Пекін, який не був зв’язаний договором, має багато типів таких ракет, що потрапляли б під заборону, але тепер аналогічні ракети і США, і Росії можуть опинитися неподалік китайських кордонів.

Нині США заявляють, що закликають Росію до переговорів про новий договір про скорочення ядерних озброєнь і також сподіваються на участь у ньому й Китаю. Пекін уже дав знати, що не має наміру обмежувати себе таким договором.

далі →